Астрономи виявили чорну діру, яка існувала лише через 660 мільйонів років після Великого вибуху. Вона оточена надзвичайно щільною газовою оболонкою, що може пояснити, як перші надмасивні чорні діри так швидко виростали.
Об’єкт MoM-BH-1* виявив космічний телескоп «Джеймс Вебб». Він майже не випромінює на коротких хвилях, але добре помітний в інфрачервоному діапазоні, тому виглядає дуже червоним.
Дослідники виявили навколо нього надзвичайно щільний водень — близько 100 мільярдів атомів на кубічний сантиметр. На їхню думку, у центрі об’єкта знаходиться чорна діра, яка активно поглинає речовину, а навколо неї утворилася щільна газова оболонка.
Комп’ютерне моделювання показало, що така оболонка може затримувати випромінювання чорної діри. Зазвичай воно перешкоджає речовині падати всередину, але щільний газ може послаблювати цей ефект. У результаті чорна діра потенційно здатна поглинати матерію швидше за межу Еддінгтона — умовну максимальну швидкість стабільного поглинання речовини.
Це може пояснити, як чорні діри встигли вирости до маси в мільярди Сонць у перші сотні мільйонів років існування Всесвіту.
Та сама модель може допомогти пояснити загадкові «маленькі червоні точки», які «Джеймс Вебб» виявив у ранньому Всесвіті. Частина з них також може бути чорними дірами, прихованими за щільними газовими оболонками.
Поки що це лише припущення. Щоб підтвердити його, астрономам потрібні додаткові спостереження.
