Земля у XXI столітті може ставати зеленою значно швидше, ніж прогнозували попередні кліматичні моделі. Нове дослідження показало, що площа листя на планеті продовжить збільшуватися високими темпами до 2100 року. Це може вплинути не лише на стан екосистем, а й на кількість доступної прісної води в різних регіонах світу.
Ще близько пів століття тому кліматологи прогнозували, що підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері та глобальне потепління призведуть до загального озеленення планети. Пізніше супутникові спостереження підтвердили цю тенденцію: у перші десятиліття XXI століття площа зеленого покриву продовжувала збільшуватися.
Водночас частина наукових робіт припускала, що цей процес може виявитися тимчасовим і зрештою сповільнитися або навіть змінити напрямок. Однак до 2020-х років стало очевидно, що озеленення планети не припинилося.
Як виростити екзотичний сад: вибираємо морозостійкі саджанці ківі
Автори нового дослідження, опублікованого в журналі One Earth, вирішили уточнити, якими можуть бути масштаби цього процесу до кінця століття. Для цього вони використали дані сучасних кліматичних моделей CMIP6 та проаналізували так званий індекс площі листя — показник, який відображає загальну площу зеленої поверхні рослин відносно площі суші. Нижня сторона листків при цьому не враховується.
Спочатку моделі давали дуже різні результати для періоду з 2015 до 2100 року. В одному сценарії озеленення планети могло навіть змінитися на протилежну тенденцію, тоді як в іншому процес мав значно посилитися.
Після уточнення розрахунків дослідники дійшли висновку, що середня площа листя на планеті зростатиме щонайменше на 0,01 квадратного метра листкової поверхні на кожен квадратний метр суші за десятиліття. У більшості моделей темпи виявилися у два-чотири рази вищими.
Для порівняння, у Росії, яка належить до країн із найбільш помітним сучасним озелененням, супутникові дані за 2000–2017 роки показали збільшення площі листя приблизно на 0,024 квадратного метра на квадратний метр суші за десятиліття. Таким чином, за більшістю сценаріїв глобальне озеленення у XXI столітті може відбуватися приблизно такими ж темпами, як нинішнє активне озеленення Росії.
Причому цей процес, за оцінками авторів, значною мірою відбуватиметься незалежно від того, як змінюватиметься площа земель, зайнятих сільським господарством. Особливо високі темпи очікуються у тропічних лісах. Це має особливе значення для біорізноманіття, адже саме в тропічних лісах мешкає переважна більшість видів живих організмів.
Створіть свій зелений куточок на балконі за допомогою насіння квітів
Дослідники також вважають, що попередні кліматичні моделі в середньому недооцінювали майбутні темпи глобального озеленення приблизно на 28–32%. Однією з причин були припущення про різке скорочення викидів вуглекислого газу. Деякі моделі передбачали, що до 2050 року вони майже зникнуть, хоча такий сценарій для всієї планети наразі виглядає нереалістичним. Інші моделі недостатньо повно враховували вплив підвищеної концентрації CO₂ на рослинність.
Втім, більше листя не означає автоматично більше доступної води. Навпаки, прискорене озеленення може посилити випаровування води рослинами. Через листя екосистеми повертатимуть в атмосферу більше вологи, ніж передбачали попередні розрахунки.
Тому, за оцінкою авторів дослідження, майбутнє збільшення доступності прісної води на планеті може бути переоцінене на 30–48%. Отже, швидше озеленення Землі здатне вплинути на гідрологічний баланс регіонів і має враховуватися під час прогнозування майбутніх запасів води.
