З одного боку в Україні оператори ринку азартних ігор та організації лотерей сплачують великі суми до бюджету за ліцензії. Окрім того держава отримує податкові надходження та збори до пенсійного фонду з виплачених найманим працівникам зарплат. Не будемо називати конкретні цифри, але вони вражають. Крім того, практично всі легальні учасники ринку регулярно роблять чималі благодійні внески для допомоги ЗСУ, сиротам та вимушено переселеним українцям. Тобто що може не влаштовувати державу, яка далекоглядно легалізувала гральний бізнес у 2020 році, а тепер має додаткові кошти на зміцнення обороноздатності країни? Виявляється, є питання, при чому дуже суттєві.
Чому держава вважає, що податків завжди мало?
Власне, перші спроби висловити незадоволення від насправді великих перерахованих до державної скарбниці сум з’явилися ще влітку минулого року, тобто в мирний час. Про це можна детально почитати в цьому матеріалі. У відповідь оператори парирували, що вартість українських ліцензій набагато перевищує аналогічні платежі в інших країнах. Наприклад, у Латвії, про досвід якої розповідається тут, треба заплатити за дозвіл в 6,5 разів менше.
Війна на деякий час припинила подібні дискусії, адже гемблінг та беттінг стали ледь не єдиними секторами економіки, які змогли відновитись після повного простою перших воєнних місяців. Але цього літа податківці почали перевіряти гральні заклади та вимагати від них застосовувати РРО та ПРРО, про що можна більше дізнатись з огляду за цим посиланням.
І ось, нарешті нещодавно у Верховній Раді зареєстровано підготовлений групою депутатів документ про заборону легальним операторам перебувати на спрощеній системі оподаткування. Ба більше, фінансовий комітет парламенту вже схвалив подібні зміни. Як зазвичай буває, у асоціації легальних операторів ринку азартних ігор, що об’єднує більш як 80% власників ліцензій від КРАІЛ, відреагували на законопроект вкрай негативно.
Якої логіки дотримуються автори законопроекту?
Група депутатів та фінансовий комітет Ради виходять з того, що:
- Перехід на спрощену систему оподаткування в сфері грального бізнесу фактично є спробою ухилитися від сплати податків у повному обсязі.
- Розмір податкових надходжень від восьми операторів ринку, які перейшли на спрощену систему, зменшився у 10 (!) разів.
- Два легальні оператори-спрощенці взагалі перестали платити податки, хоча активно проводять діяльність в Україні.
З одного боку логіка в цьому є, як і в намаганні, за висловом одного з авторів законопроекту, змусити операторів платити справедливі податки. Можна навіть погодитися з висловлюванням голови одного з парламентських комітетів, що ухилятись від податків у воєнний час — це все одно, що займатися мародерством. Ось тільки депутати забули (чи не врахували), що ніхто закону не порушує. Є чіткі норми законодавства, зокрема, податкового. Тому їх треба дотримуватися як представникам бізнесу, у тому числі грального, так і фіскалам.
Мінімізація податків у законний спосіб — право кожного суб’єкта підприємницької діяльності. Вважаєте, що конкретна галузь має платити до бюджету більше? Будь-ласка — змінюйте податкове законодавство. Але врахуйте на майбутнє, що так можна догратись, що легальне перебування на вітчизняному ринку азартних ігор перестане цікавити будь-кого. А з «тіньовиків» бюджет не отримує ані копійки. Може варто замислитись над цим?
