Вчені давно вивчають потенційну користь тривалих перерв між прийомами їжі для здоров’я. Однак нове дослідження показало, що такий режим харчування може мати різні наслідки залежно від віку. У людей від 78 років тривалі щоденні періоди без їжі виявилися пов’язаними зі швидшим накопиченням хронічних захворювань.
В останні роки популярності набуло так зване інтервальне голодування. Це режим харчування, за якого людина їсть лише протягом певного часового вікна, а решту доби утримується від їжі. Основна увага при цьому приділяється не стільки складу раціону, скільки часу прийомів їжі.
Під час голодування організм поступово переходить на внутрішні енергетичні резерви. Спочатку він використовує глюкозу в крові, а потім запаси глікогену в печінці. Коли їх стає недостатньо, організм активніше розщеплює жири, а їхні компоненти використовують як джерело енергії.
Якщо голодування триває близько доби, печінка починає виробляти з жирів кетонові тіла. Вони стають додатковим джерелом енергії, зокрема для мозку. Водночас деяким тканинам і процесам і далі потрібна глюкоза, тому печінка виробляє її з інших речовин — насамперед лактату, гліцерину та амінокислот. Частково вони можуть надходити з білків, зокрема з м’язової тканини, що за тривалого голодування здатне сприяти втраті м’язової маси.
Попередні дослідження показували, що обмеження часу прийому їжі у молодих людей та людей середнього віку може позитивно впливати на метаболізм, допомагаючи знижувати масу тіла та покращувати показники вуглеводного обміну.
Тепер міжнародна команда дослідників під керівництвом Адріана Карбальо-Касла з Каролінського інституту у Швеції вирішила перевірити, як тривалі перерви між прийомами їжі пов’язані зі здоров’ям людей похилого віку. Учені використали дані довготривалого дослідження за участю 2981 людини. Середній вік учасників становив 74,3 року, а 63,8% вибірки були жінками.
Учасники заповнили анкети, де вказали звичайний час прийомів їжі. На основі цих даних дослідники визначили тривалість періодів без їжі протягом доби. Йшлося не про спеціальну дієту, а про звичний режим харчування людей.
Учасників розподілили на чотири групи: з перервами між прийомами їжі від шести до 11,5 години, від 11,5 до 12,75 години, від 12,75 до 14 годин і від 14 до 24 годин. Потім за їхнім здоров’ям спостерігали протягом 15 років, відстежуючи появу нових хронічних захворювань. Дані отримували з результатів медичних обстежень, лабораторних аналізів та інформації про призначені ліки.
У людей, які регулярно не їли від 14 до 24 годин на добу, протягом року з’являлося більше хронічних захворювань, ніж у тих, чия перерва становила від шести до 11,5 години. Однак така закономірність спостерігалася лише серед учасників віком від 78 років. Причому кожна додаткова година без їжі була пов’язана зі збільшенням кількості нових хронічних захворювань.
У групі з найдовшими перервами між прийомами їжі також частіше зустрічалися серцево-судинні захворювання та нервово-психічні розлади. Водночас зв’язку між тривалим голодуванням і накопиченням захворювань опорно-рухового апарату дослідники не виявили.
Учені врахували низку факторів, які могли впливати на результати: якість харчування, куріння, сон, рівень освіти, фізичну активність і соціальні зв’язки. Після додаткового аналізу виявлений зв’язок зберігався. Люди з найдовшими перервами між прийомами їжі в середньому були старшими, рідше їли, споживали менше калорій і білка та менше займалися фізичними вправами.
Дослідники запропонували кілька можливих пояснень. З віком змінюється робота травної системи: зменшується вироблення шлункової кислоти та травних ферментів, що потенційно може впливати на засвоєння вітаміну B12, кальцію, заліза та фолату. Якщо людина похилого віку додатково скорочує період прийому їжі, вона може отримувати недостатньо поживних речовин.
Ще одна проблема — так звана анаболічна резистентність, за якої організм із віком гірше використовує білок для підтримання та відновлення м’язової тканини. Тому літнім людям важливо не лише отримувати достатньо білка протягом доби, а й регулярно споживати його. Тривалі періоди без їжі потенційно можуть негативно впливати на синтез м’язового білка.
Додатковим фактором може бути поліпрагмазія — одночасне застосування кількох лікарських препаратів. Деякі ліки потрібно приймати разом із їжею або після неї, оскільки їжа впливає на їхнє всмоктування та переносимість. Тривалі перерви між прийомами їжі потенційно можуть ускладнювати дотримання правильного режиму прийому препаратів.
Водночас дослідження не доводить, що тривале голодування безпосередньо спричиняє збільшення кількості хронічних захворювань. Автори виявили лише статистичний зв’язок між цими факторами.
Є й важливе обмеження роботи. У дослідженні переважно брали участь люди, які жили в містах Швеції та не потребували сторонньої допомоги. Їхні харчові звички можуть істотно відрізнятися від звичок людей похилого віку в інших країнах або тих, хто проживає в будинках для людей похилого віку. Тому отримані результати потребують перевірки в інших групах населення.
Тривале голодування пов’язали з більшою кількістю хронічних захворювань у людей похилого віку
Вчені давно вивчають потенційну користь тривалих перерв між прийомами їжі для здоров’я. Однак нове дослідження показало, що такий режим харчування може мати різні наслідки залежно від віку. У людей від 78 років тривалі щоденні періоди без їжі виявилися пов’язаними зі швидшим накопиченням хронічних захворювань.
В останні роки популярності набуло так зване інтервальне голодування. Це режим харчування, за якого людина їсть лише протягом певного часового вікна, а решту доби утримується від їжі. Основна увага при цьому приділяється не стільки складу раціону, скільки часу прийомів їжі.
Під час голодування організм поступово переходить на внутрішні енергетичні резерви. Спочатку він використовує глюкозу в крові, а потім запаси глікогену в печінці. Коли їх стає недостатньо, організм активніше розщеплює жири, а їхні компоненти використовують як джерело енергії.
Якщо голодування триває близько доби, печінка починає виробляти з жирів кетонові тіла. Вони стають додатковим джерелом енергії, зокрема для мозку. Водночас деяким тканинам і процесам і далі потрібна глюкоза, тому печінка виробляє її з інших речовин — насамперед лактату, гліцерину та амінокислот. Частково вони можуть надходити з білків, зокрема з м’язової тканини, що за тривалого голодування здатне сприяти втраті м’язової маси.
Попередні дослідження показували, що обмеження часу прийому їжі у молодих людей та людей середнього віку може позитивно впливати на метаболізм, допомагаючи знижувати масу тіла та покращувати показники вуглеводного обміну.
Тепер міжнародна команда дослідників під керівництвом Адріана Карбальо-Касла з Каролінського інституту у Швеції вирішила перевірити, як тривалі перерви між прийомами їжі пов’язані зі здоров’ям людей похилого віку. Учені використали дані довготривалого дослідження за участю 2981 людини. Середній вік учасників становив 74,3 року, а 63,8% вибірки були жінками.
Учасники заповнили анкети, де вказали звичайний час прийомів їжі. На основі цих даних дослідники визначили тривалість періодів без їжі протягом доби. Йшлося не про спеціальну дієту, а про звичний режим харчування людей.
Учасників розподілили на чотири групи: з перервами між прийомами їжі від шести до 11,5 години, від 11,5 до 12,75 години, від 12,75 до 14 годин і від 14 до 24 годин. Потім за їхнім здоров’ям спостерігали протягом 15 років, відстежуючи появу нових хронічних захворювань. Дані отримували з результатів медичних обстежень, лабораторних аналізів та інформації про призначені ліки.
У людей, які регулярно не їли від 14 до 24 годин на добу, протягом року з’являлося більше хронічних захворювань, ніж у тих, чия перерва становила від шести до 11,5 години. Однак така закономірність спостерігалася лише серед учасників віком від 78 років. Причому кожна додаткова година без їжі була пов’язана зі збільшенням кількості нових хронічних захворювань.
У групі з найдовшими перервами між прийомами їжі також частіше зустрічалися серцево-судинні захворювання та нервово-психічні розлади. Водночас зв’язку між тривалим голодуванням і накопиченням захворювань опорно-рухового апарату дослідники не виявили.
Учені врахували низку факторів, які могли впливати на результати: якість харчування, куріння, сон, рівень освіти, фізичну активність і соціальні зв’язки. Після додаткового аналізу виявлений зв’язок зберігався. Люди з найдовшими перервами між прийомами їжі в середньому були старшими, рідше їли, споживали менше калорій і білка та менше займалися фізичними вправами.
Дослідники запропонували кілька можливих пояснень. З віком змінюється робота травної системи: зменшується вироблення шлункової кислоти та травних ферментів, що потенційно може впливати на засвоєння вітаміну B12, кальцію, заліза та фолату. Якщо людина похилого віку додатково скорочує період прийому їжі, вона може отримувати недостатньо поживних речовин.
Ще одна проблема — так звана анаболічна резистентність, за якої організм із віком гірше використовує білок для підтримання та відновлення м’язової тканини. Тому літнім людям важливо не лише отримувати достатньо білка протягом доби, а й регулярно споживати його. Тривалі періоди без їжі потенційно можуть негативно впливати на синтез м’язового білка.
Додатковим фактором може бути поліпрагмазія — одночасне застосування кількох лікарських препаратів. Деякі ліки потрібно приймати разом із їжею або після неї, оскільки їжа впливає на їхнє всмоктування та переносимість. Тривалі перерви між прийомами їжі потенційно можуть ускладнювати дотримання правильного режиму прийому препаратів.
Водночас дослідження не доводить, що тривале голодування безпосередньо спричиняє збільшення кількості хронічних захворювань. Автори виявили лише статистичний зв’язок між цими факторами.
Є й важливе обмеження роботи. У дослідженні переважно брали участь люди, які жили в містах Швеції та не потребували сторонньої допомоги. Їхні харчові звички можуть істотно відрізнятися від звичок людей похилого віку в інших країнах або тих, хто проживає в будинках для людей похилого віку. Тому отримані результати потребують перевірки в інших групах населення.
Гастрономічна симфонія: як правильно поєднувати суші, роли та закуски в одному замовленні
