Аналіз майже 69 тисяч видів комах поставив під сумнів теорію, яка понад пів століття пояснювала виникнення складних колоній бджіл, мурах і ос. Дослідники з’ясували, що особливий тип генетичного успадкування сам по собі не призводить до появи суспільного способу життя. Вирішальну роль, імовірно, відіграють інші біологічні особливості.
Дослідники з Університету Аризони проаналізували дані про поведінку та генетику 68,9 тисячі видів комах, побудувавши два масштабні еволюційні дерева. Вони перевірили теорію, яка з 1960-х років вважалася одним із головних пояснень виникнення складної соціальної поведінки у комах. Результати опубліковано в журналі Current Biology.
Еусоціальність — одна з найскладніших форм кооперації у тваринному світі. За такої організації розмножується лише матка, тоді як стерильні робочі особини доглядають за потомством, будують гніздо та захищають колонію. Так живуть усі мурахи, медоносні бджоли та багато видів ос. В інших групах комах така поведінка зустрічається значно рідше.
Тривалий час головним поясненням вважали гаплодиплоїдну систему розмноження. У таких видів самки розвиваються із запліднених яєць і мають подвійний набір хромосом, а самці — з незапліднених та мають одинарний набір.
Через це рідні сестри можуть бути генетично ближчими одна до одної, ніж кожна з них була б до власного потенційного потомства. Вважалося, що за таких умов еволюційно вигідніше допомагати матері вирощувати сестер, а не витрачати ресурси на власне потомство. Згодом це нібито й могло сприяти появі стерильних робочих особин та складних колоній.
Однак масштабний аналіз показав, що така закономірність спостерігається переважно в одній еволюційній групі — жалких перетинчастокрилих, до яких належать мурахи, бджоли та оси.
Інтернет-магазин вуликів: зручний спосіб придбати вулик та аксесуари
Серед інших комах із такою самою системою розмноження складні соціальні колонії практично не виникають. Якби гаплодиплоїдія була головним чинником еволюції еусоціальності, подібні системи мали б незалежно виникати й у багатьох інших групах. Цього дослідники не виявили.
Тому вчені дійшли висновку, що сама генетична система не пояснює появу колективного способу життя. Значно важливішими могли бути жало, здатність будувати захищені складні гнізда, особливості живлення та умови довкілля. Саме поєднання цих рис могло зробити спільне життя та розподіл праці вигіднішими за одиночне існування.
Таким чином, одна з найвідоміших теорій походження еусоціальності виявилася недостатньою: генетична спорідненість могла сприяти кооперації, але сама по собі не пояснює, чому одні комахи створили складні суспільства, а інші — ні.
